понеділок, 28 Вересень, 2020
pluken
Головна / Новини / Українці впорядковують цвинтарі предків у Польщі
Фото: Роман Барабах
Фото: Роман Барабах

Українці впорядковують цвинтарі предків у Польщі

Share Button

Протягом 10 днів українська молодь упорядковує могили поблизу колишнього села Суха Воля, що на території Польщі. На Закерзонні триває вже восьмий щорічний Міжнародний науково-пошуковий та освітній табір «Вирій».  

Організаторами табору є Громадське об’єднання «Вирій», куди входять активісти громадських молодіжних організацій та студенти-реставратори з НУ «Львівська політехніка». Серед партнерів ЛММГО — «Пластове товариство “Ватага Бурлаків”», Пласт НСОУ, ЛОО «Лемківщина», ЛОМГО «Молода Лемківщина», ОУМ «Спадщина», ГО «Закерзоння» (Канада), Львівська міська рада, Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація.

«На таборі я вже вшосте, – ділиться спогадами комендант цьогорічного табору «Вирій» Христина Дубницька. – Вперше поїхала у 2011 році як студентка-реставраторка на практику. Тоді програма табору мене дуже зацікавила і я висловила бажання допомогти. Хочу вкладати у це свій час і чогось навчити людей. Допомагаю організовувати табір вдруге».

Фото: Роман Барабах
Фото: Роман Барабах

За словами дівчини, особливість цьогорічного табору у тому, що більшість учасників – нащадки переселенців з цих теренів, тож для кожного це частково особиста історія. «Раніше на таборі було більше істориків, реставраторів та мистецтвознавців, – пояснює Христина Дубницька. – Цього ж року велика частина учасників з родин переселенців з Надсяння та Лемківщини. Програму ми складали під них, аби була можливість заїхати у села, звідки їхні родини були депортовані. Для людей дуже важливо побачити місця, де народились та жили їхні предки. Багато членів експедиції дуже добре знають історію своїх родин, а отже, і цих теренів, і діляться ними. Ми вчимося одні в одних і це творить атмосферу табору».

Цього року учасники табору продовжують роботи, які почали ще торік – впорядковують один зі старих українських цвинтарів поблизу колишнього села Суховоля. За час табору планують провести інвентаризацію та паспортизацію надгробків і розчистити територію. «Передусім цей цвинтар цікавий як мистецький об’єкт, що руйнується. Двоє учасників табору приїхали сюди, щоб знайти і прибрати могили своїх предків. Працюємо серед лісу, де немає нічого, лише цвинтар. Торік більшість часу витратили на те, аби розчистити територію від дерев та трохи почистити камені надгробків. Тепер багато займаємось тим, що піднімаємо плити, які попадали, розчищаємо і робимо те, що можна зробити за такий короткий час», – розповіла комендантка табору.

Загалом, за час існування табору, від 2008 року і до сьогодні, його учасники відновили чотири об’єкти. Почалось все з реставраційних робіт у селі Жуків, роботи також проводили у селах Подемщина та Князі на території Польщі.

Впорядкування цвинтаря – лише частина табору. Для учасників організатори також приготували лекції про історію та культуру українців, перегляд фільмів, похід у гори. При цьому, кажуть організатори, зважаючи на останні провокації в українсько-польських відносинах та спекуляції довкола історичних тем, цього року вирішили бути особливо обачними. Тож прийняли рішення заборонити символіку. Йдеться передусім про червоно-чорні прапори. У таборі розуміють, що це може спровокувати радикалів, тому уникають будь-яких кроків, які можуть сприйняти як провокацію.

«Табір насправді не є патріотичного спрямування. Він просвітницький. Хочемо показати нашим учасникам ці території та разом згадати історію, яка тут відбувалась. Говоримо власне про моральну складову пам’яті. Для цього хочемо побачити ці терени, впорядкувати цвинтарі і зрозуміти, що важливо пам’ятати про своє коріння. З одного боку, цвинтар – це можливість ніби побачити історію, а з другого – своєю працею докластись до збереження пам’яті», – пояснює Христина Дубницька.

Схожі проекти дуже потрібні Україні, але їх, на жаль, дуже мало, говорить секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета. «Проекти, які займаються відновленням пам’яті та культурної спадщини, є дуже важливими та актуальними. Адже учасники не лише працюють на кладовищі, але і пізнають історію, вивчають культурну спадщину».

За словами Святослава Шеремети, поляки вже давно мають багато дзеркальних проектів, під час яких відновлюють поховання на території України. Такі заходи допомагають краще вивчити історію та зрозуміти сьогодення в обох країнах. Шкода, що наразі з українського боку є лише два схожих проекти – табір «Вирій» та волинський проект «Пам’ять без кордонів» з відновлення кладовищ на Холмщині. Схожих програм, каже фахівець, потрібно більше, як і спільних ініціатив та таборів, у яких би працювала молодь обох країн.

«Раніше такі ініціативи були, і я переконаний, що їх треба повертати. Це сприятиме як відновленню спадщини, так і налагодженню українсько-польських відносин. Наприклад, щороку в Україні відбувають спільні табори української та німецької молоді з реставрації цвинтарів і це дуже добра практика», – зазначає Святослав Шеремета.

Фото: Роман Барабах
Фото: Роман Барабах

Проведення табору «Вирій» підтримали і в Українському інституті національної пам’яті. «Це має велике виховне значення – попрацювавши тиждень на цвинтарі, переймаючись історією предків, не можна потім бути байдужим до своєї держави. Вшанування пам’яті є беззаперечним обов’язком держави та нащадків. На жаль, роботи у нас ще дуже багато. Думаю, нам треба більше уваги цьому приділяти», – переконана перша заступниця голови Інституту Аліна Шпак.

Мирослава Іваник

Share Button

Також перегляньте

PU logo przezroczyste 1080x1080

ПРОЄКТ УЧЕНЬ

ПРОЄКТ «УЧЕНЬ» повстав з ціллю створення всіх необхідних можливостей для учнів та студентів з України, …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.