п’ятниця, 17 Листопад, 2017
pluken
ГАРЯЧІ НОВИНИ
Головна / Думки та коментарі / Польсько-російська війна пам’ятників
pl. wikipedia.org
pl. wikipedia.org

Польсько-російська війна пам’ятників

Share Button

Питання демонтажу радянських пам’ятників у Польщі раз за разом розпалюють емоції не лише в Росії, але й у Польщі. Зрозуміло, це не випадок, а добре спланована і послідовно реалізована інформаційна операція, яка щонайменше дозволить росіянам записати на власний рахунок черговий успіх у вигляді розпалювання внутрішнього конфлікту в польському суспільстві.

Емоції, які викликають в російському суспільстві обіцянки усунення із суспільного простору в Польщі памятників з часів ПНР, що прославляють дії радянської армії в часи другої світової війни, ще можливо зрозуміти. Відданість росіян пам’яті перемоги у Великій Вітчизняній війні є явищем такого рівня, який можна порівняти хіба що з почуттями поляків до Варшавського повстання, при чому наскільки в Польщі не бракує дискусій або критичних голосів щодо сенсу такого зриву, настільки ж в Росії переконання щодо героїзму і безгрішності Червоної Армії є в принципі не дискусійним, а кожна спроба поставити це під сумнів кваліфікується, як замах на національну святиню.

В значній мірі саме з цього виникають обурення проти Польщі і польської влади, яка планує позбутися зазначених пам’ятників (з подібною реакцією зіткнулися аналогічні дії влади держав Балтії десять років тому). Не менш важливо також, що російські медіа подають цю справу, як замах на пам’ять героїв, цілком ігноруючи історичні факти і польське сприйняття подій після 1944 i 1945 років, коли визволення Польщі з під влади гітлерівської Німеччини було початком чергової окупації, що мала тривати чергові десятиріччя.

Як в такій ситуації російська пропагандистська махіна діє по відношенню до Польщі? Отже, вона використовує стару і багаторазово перевірену методику «поділяй і володарюй!»: вказуючи на владу і антиросійськи налаштовану частину польського суспільства («злих поляків») i намагаючись заклейміти їх; водночас, протиставляючи їм «добрих поляків», тобто тих, що не погоджуються на демонтаж радянських пам’ятників, нібито з огляду на дружні почуття до Росіi і росіян (чи то так насправді, це вже справа маргінальна, принаймні з російської точки зору). Цій меті власне служить оголошена в російських медіа акція «вдячності» для Ряшева, де рада міста негативно оцінила наміри перенесення Пам’ятника Вдячності Червоній Армії з центру міста: в рамках вдячності громадяни Російської Федерації фотографуються з транспарантом «Дякуємо Жешуву за пам’ять» i розміщують фото з хостінгом #thnx_Rzeszow в соціальних мережах. До акції долучилися найбільші російські телеканали, в т.ч. „Россия 24”, де не бракує коментарів (нібито) пов’язаних з Польщею «експертів», які переконують, що переважна більшість поляків поділяє саме таку точку зору (зрозуміло, що такі заяви не підкріплені жодними дослідженнями).

Цей механізм є ні чим іншим, як лише повторенням моделі поведінки 40-х та 50-х років ХХ століття, коли «злій» реакційній санаційно-фашистській Польщі протиставляли «добру» прорадянську соціалістичну «Польщу Любельську», віддану Польському Комітету Національного визволення (PKWN) i Moскві. Здається, що виставлення російськими медіа сьогоденних «злих» поляків в одному ряду з гітлерівською Німеччиною є лише питанням часу.

Ще більш важливою проблемою, ніж питання медіа в самій власне Росії (розрахованого головним чином на внутрішнього споживача) однак є факт, що російська реакція викликає лавину дискусій i (часто далеких від культурних) спорів між мешканцями польських міст, де знаходяться згадані пам’ятники. Слід очікувати, що подібно до того, як це мало місце у випадку пам’ятника «Чотирьох, що сплять» (Пам’ятник братерства зброї), який ще нещодавно знаходився в варшавській Празі Північній. В багатьох випадках справа знайде також власний контекст локальної політичної боротьби між партіями діючої влади і опозиції, втягуючи політиків і місцеву спільноту у конфлікти, які напевно не залишаться без впливу на інші сфери активності, часто такі, що мають більш стратегічне значення для локальної спільноти, ніж питання подальшої долі пам’ятників часів колишньої ПНР. Зрештою, здається, саме такою є мета діяльності російської інформаційної пропагандистської машини: розпалювання локальних конфліктів є наслідком досягнення відповідного рівня послаблення активності в інших районах. Однак що дуже важливо, в основі російської інформаційної політики лежить (інколи вірно) припущення, що внутрішньо розділене і конфліктуюче між собою суспільство не в змозі створювати та утримувати сильних позицій власної держави у міжнародній політиці. І на досягнення саме такого власне результату розраховані інформаційні акції, що реалізуються росіянами по відношенню до Польщі – a питання так званої війни пам’ятників є лише одним і то не самим головним напрямком.

Протидія таким організованим і плановим діям, що реалізуються в інформаційній сфері, звісно, можлива, але не є справою простою. Першочерговою є активність самої аудиторії, вибудова спроможності критичного сприйняття інформації отриманої з засобів масової інформації (це завдання на роки, між іншим, вимагає змін насамперед в системі освіти), а також більшої дисциплінованості самих постачальників інформації до широких верств суспільства, тобто головних медіа, радіо- і телевізійних станцій, інтернет-джерел тощо. На жаль, у Польщі так звані медіа головного напрямку, як і раніше, скоріше погоджуються з висновками, розробленими російськими стратегами інформаційної війни (що зрештою вказує на дуже добре пристосування запланованих акцій до реалій локального ринку у Польщі, a це в свою чергу свідчить про наявність у росіян добре поставленої розвідки в цьому районі). Зокрема, це добре видно на прикладі повідомлень щодо інциденту за участі російських бомбардувальників Су-24 та американського есмінця USS „Donald Cook”, на палубі якого знаходився польський вертоліт. Фактично неабиякий випадок (яких щороку багато за участі літаків і кораблів Росії і НАТО) на багато днів перетворився на одну з провідних тем багатьох польських редакцій і зріс до рівня подій, що становлять загрозу для безпеки країни (слід зауважити, що російські літаки були неозброєні, а навіть якби і мали зброю, спроможність систем ППО американського корабля дозволяє дати відсіч значно більш чисельним повітряним атакам евентуального противника). На жаль, ця остання інформація не змогла «пробитись» до головних інформаційних каналів на відміну від побоювань чи навіть прямих майже істеричних настроїв.

Слід пам’ятати, що як переоцінка, так і недооцінка загроз рівною мірою можуть мати негативні наслідки. Зокрема, якщо вони фактично відповідають російській стратегії інформаційної війни і призведуть до того, що наші власні медіа мимоволі використовуватимуться іноземними фахівцями від пропаганди і маніпуляції. Ситуації, подібні до зазначених вище, незважаючи на їх локальну та поточну шкідливість, тим не менше, створюють небезпечні прецеденти на майбутнє і можуть мати важкі для передбачення наслідків в умовах реальної кризи.

Даріуш Матерняк

Переклад з польської: Володимир ЗАБЛОЦКИЙ

Share Button

Також перегляньте

Місто Авдіївка, Донецька область. Фото: facebook.com/tiomaget

Знову війна

На Донбасі знову війна… Вже майже тиждень в усіх новинних стрічках Авдіївка. Проте є ще …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.