Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів про розширення Йоганнес Ган відвідав Львів та Київ. PolUkr.NET з’ясував, з якими месиджами для українського суспільства приїжджав комісар Ган.
В Українському католицькому університеті у Львові комісар Ган 19 листопада прочитав лекцію на тему «ЄС та Україна сьогодні: цінності, реформи, безпека». У Києві 20 листопада він виступив з промовою на відкритті Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, у якій, зокрема, розповів про запланований Європейською Комісією перегляд Європейської політики сусідства. Найцікавішим, проте, був перший виступ, на якому був присутній і кореспондент POLUKR.net.
Прикро, та комунікаційні здібності комісара Гана доволі посередні. Хоч він тривалий час і був партійним функціонером – очолював осередок Австрійської народної партії у Відні, був депутатом земельного парламенту і федеральним міністром, – утримувати увагу великої аудиторії йому назагал складно. У Львові комісар навіть не вибачився за 25-хвилинне спізнення на власну лекцію, що, мабуть, критично налаштувало щодо нього частину аудиторії.
Ключовим месиджем виступу пана Гана стало нагадування, що ЄС, і Європейська Комісія зокрема, надаватимуть Україні фінансову підтримку лише за умови, що тут триватимуть реформи. Від українського парламенту в ЄК чекають прийняття необхідних та узгоджених з Комісією законів, навіть якщо їх ухвалення є складним з політичної точки зору – як це було нещодавно з так званими «візовими» законами. Від уряду чекають належного виконання цих законів – попри опір з боку «вкорінених груп інтересів».
Іншими словами, у Комісії наполягають на реформі державної служби та створенні незалежної судової влади, нульовій толерантності до корупції в політичному середовищі та повній децентралізації влади. Водночас законопроекти, що стосуються цих реформ (включно з тим, який передбачає зміни до Конституції), Верховна Рада повинна ухвалити ще цього року.
У Львові комісар Ган акцентував на ще одній проблемі: український бізнес та уряд надто мляво готуються до 1 січня 2016 року, коли почне діяти глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Підготовку треба прискорити, інакше можливості для експорту до ЄС у наступному році будуть втрачені, а українські компанії вже невдовзі можуть зіткнутися з конкурентним тиском з боку країн-членів ЄС, для яких Україна буде змушена знижувати імпортні мита. За словами комісара, уряду України слід закінчити роботу з усунення технічних бар’єрів для торгівлі з ЄС, зокрема, привести у відповідність з європейськими санітарні та фітосанітарні стандарти та змінити законодавство у сфері державних закупівель.
Цікаво, що саме у Львові Й. Ган заявив про готовність Європейської Комісії повернутися до «конструктивного партнерства» з Росією, якщо будуть виконані всі положення Мінських угод. Того ж дня інформагенція Reuters повідомила про лист президента ЄК Жана-Клода Юнкера до президента Росії Владіміра Путіна з пропозицією нормалізації відносин між ЄС та Євразійським економічним союзом.
До слова, Мінськ ІІ залишається для ЄК головною надією на припинення війни на Донбасі. І це – незважаючи на те, що дія угоди закінчується трохи більше як за місяць, а реалізовувати її жодна зі сторін не поспішає. Й. Ган навіть додав – «від себе», як з’ясував пізніше PolUkr.NET, – що він не бачить жодного військового рішення цього конфлікту, а лише політичне, тобто таке, що може бути досягнуто шляхом переговорів.
Порівнюючи офіційний текст виступу, опублікований пізніше на веб-сайті ЄК, з реальними словами Й. Гана, PolUkr.NET знайшов ще дві вельми цікаві розбіжності. Наприкінці свого виступу комісар заявив, що «Україна залишається головним пріоритетом» для ЄС, а далі додав від себе, що вона є «ключовим стратегічним партнером ЄС» і, як він сподівається, в майбутньому «стане для Союзу чимось навіть більшим, ніж стратегічним партнером». В опублікованому на веб-сайті ЄК тексті виступу останнього фрагменту, звісно, не було, щоб ніхто не подумав, наче Комісія й справді виступає зараз за надання Україні перспективи членства у ЄС.
В інший момент комісар Ган вирішив щиро розповісти про вади української політичної культури. Виявилося, йому набридли зволікання, нескінченні дискусії та обмін думками з українською стороною (і урядом, і парламентом). Від України комісар очікує прийняття рішень у вже визначених галузях, де повинні бути проведені реформи, та їхнього ретельного виконання. Цей недолік української політичної культури, на його думку, має бути ліквідований, і під час лекції комісар наголошував на цьому двічі.
Натомість розмова з аудиторією у пана Гана, схоже, «не пішла». Комісар боявся сказати зайвого й уникав чітких відповідей. Більше того, коли один підприємець поцікавився, чи будуть скасовані імпортні мита на певні українські товари, що так і не потрапили до додатків до угоди про асоціацію, пан Ган порадив йому зосередитися спочатку на пристосуванні до угоди в її теперішньому вигляді й дієвіше спонукати свій уряд до ліквідації технічних бар’єрів для експорту до ЄС. Натомість у відповідь на запитання, чи зможе ЄС та Захід якимось чином вплинути на Росію, щоб вона змінила свою політику щодо України й пережила внутрішню демократизацію, комісар лише порадив «навчитися мріяти»: мовляв, іноді мрії збуваються – як це було, скажімо, із неочікуваним розвалом СРСР у 1991 році.
Європейській Комісії не щастить з комунікацією з українською громадськістю від моменту створення Представництва ЄК (тепер формально – Представництва ЄС) у Києві. Навіть нинішній голова Представництва Ян Томбіньскі, як вважає, наприклад, «Європейська Правда», є слабким та нерішучим комунікатором. Його вплив важко порівняти з впливом, скажімо, посла США в Україні Джеффрі Пайєтта. Що ж до комісара Гана, то зі своїми комунікаційними завданнями під час візитів до Львова та Києва він впорався щонайбільше на трійку за п’ятибальною шкалою. Оскільки на цій посаді йому працювати ще близько чотирьох років, то, можливо, для початку варто вивчити, що слово «Україна» англійською правильно звучить як «Юкрейн», а не «Юкраїн».
Дмитро Борисов
