Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Модель поведінки українських посадовців та політиків щодо упередження російської агресії наразі базується на мотиві «тримай злодія» – розв’язуванні істерії навколо можливої військової агресії Росії. Треба створити настільки багато гучного галасу, наскільки це можливо. При чому аудиторією реципієнтів подібної інформації є не лише західні країни, а, передусім, українці. Саме тому ми кожен тиждень чекаємо на масштабну російську агресію, повноцінну війну – таким чином відбувається мілітаризація свідомості українців, нас готують до найгіршого розвитку подій. Саме тому аналітики роблять «прогнози без прогнозів», засновані на особистих враженнях, передчуттях та «гаданні на кофейній гущі». Зрештою, досі це працювало. Якщо Росію постійно вголос перед усім світом звинувачувати в загарбницьких планах та агресії, зрештою це унеможливить хитросплетіння кремлівських задумів на зменшення пильності країн західного світу до конфлікту на Донбасі. Проте, за умов витримки росіян, постійні хибні прогнози української сторони щодо російської агресії вже за деякий час (рік-два) можуть дати зворотній результат. З однієї сторони, наші міжнародні партнери будуть сприймати своїх українських колег як профанів у стратегії, істериків, з іншого – нерви українського суспільства будуть занадто виснажені постійною напругою. Лякати людей війною треба, але робити це треба вміло та обережно.
Так на цьому тижні секретар РНБО України Олександр Турчинов повідомив пресу, що на сході України відбувається активізація діяльності російської армії. «Інженерні підрозділи Збройних сил Російської Федерації навели 5 понтонних переправ через річку Сіверський Донець на ділянці, де по її фарватеру проходить державний кордон України з Росією, а також обладнали під’їзні шляхи до цих переправ. Таким чином, формується військова інфраструктура для забезпечення перекидання додаткових підрозділів російських військ на окуповану територію України для їх бойового застосування», – сказав секретар РНБО.
Якщо поглянути на карту, то річка Сіверський Донець формує лінію державного кордону в Луганській області на відстань до 40 км. від населеного пункту Пархоменко на півночі до населеного пункту Сєверний на півдні (з іншого боку кордону – м. Донецьк Ростовської області РФ). Це територія на північ від великого пункту перетину кордону – Ізварине, що вже як рік повністю контролюється терористами ЛНР. Це не є ділянка існуючого та контрольованого кордону між Україною та Росією – понтонні переправи не створюють прямої загрози нової військової інтервенції РФ, адже кордон України з РФ по річці Сіверський Донець є давно та повністю неконтрольованим українськими прикордонниками. Більш того, відповідно Мінським домовленостям, саме річка Сіверський Донецьк є умовною лінією розмежування між самопроголошеною республікою ЛНР та Україною.
Не треба робити сенсацію там, де її немає. Хіба Росія не перекидала техніку та власні збройні сили на підтримку місцевих сепаратистів на протязі останнього року? Росія це робила дорогами, полями та кручами, то що ж заважає їй робити це понтонними переправами. Хіба це інші військові, аніж ті що воювали в Іловайську та Дебальцевому? У тактичному плані, подібна акція означає можливу концентрацію удару на крайньому північному напрямку проведення АТО – по м. Станиця-Луганська та м. Щастя, те розташований стратегічний об’єкт – Луганська ТЕС. Проте знов таки, переправлену через річку російську техніку можуть відправити й на інші ділянки фронту.
Тож подібні дії варті публічної огласки, але не варті суспільної істерії. Росія все також вичікує, адже йти в атаку у серпні, як напророчили українські та західні експерти – це не по-російські. Путін завжди має більш вивірені плани дій: зрадницький удар в спину під прикриттям жінок та дітей, сміттєва киселівська пропаганда, «гібридна війна» тощо. Звичайна чесна війна не для Росії.
Valeriy Kravchenko
