вівторок, 24 Травень, 2022
pluken
Головна / Думки та коментарі / Олександр Єфремов і його афера під назвою «ЛНР»

Олександр Єфремов і його афера під назвою «ЛНР»

Share Button

Генеральна прокуратура України починає демонструвати результати у злочинах, вчинених від початку Майдану і дотепер. Честь потрапити першим під пильну увагу українського правосуддя було надано колишньому голові фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександру Єфремову. І не випадково – саме його називають «батьком» і головним спонсором самопроголошеної так званої Луганської народної республіки.

Слідами Аль Капоне

Спочатку українські правоохоронці зробили спробу повторити досвід американських федералів, яким у свій час вдалося спіймати відомого гангстера Аль Капоне на несплаті податку від прибутків. Так, перше обвинувачення, яке висунули Єфремову і за яким його заарештували, стосувалося зловживання службовим становищем за обтяжуючих обставин та службового підроблення. Це суто економічна справа: правоохоронці підозрюють, що Олександр Єфремов здійснив тиск на службових осіб Державного підприємства «Луганськвугілля» під час проведення процедури закупівлі послуг з монтажу гірничошахтного устаткування та низьковольтної апаратури. Внаслідок цього «Луганськвугілля» уклало угоди із підконтрольними Єфремову підприємствами за втричі завищеними цінами, що завдало значної шкоди інтересам держави.
Втім зачіпка не спрацювала: згідно з українським законодавством, коли йдеться про міру обрання запобіжного заходу в економічних злочинах, обов’язковою альтернативою арешту мусить бути можливість виходу на волю під заставу. Відповідно суд встановив ціну волі Єфремова – майже 3,7 мільйона гривень. Сам Єфремов заявив, що таких грошей не має: мовляв, усі свої заощадження він зберігав в одному з луганських банків, який зараз не працює. Та світ не без «добрих людей» – заставу за соратника заплатив інший екс-регіонал Борис Колесніков.

Але уже в момент виходу з в’язниці Єфремову повідомили про нову підозру: у розпалюванні національної ворожнечі, що спричинило масову загибель людей. Ще одна стаття, за якою проходить Єфремов, – розслідування організації та проведення 16 січня 2014 року голосування за так звані «диктаторські закони», якими суттєво обмежувалися права та свободи українців. Та й це ще не все – у січні цього року ГПУ ініціювала досудове розслідування причетності Олександра Єфремова до фінансування бойовиків на Донбасі. Не виключено, що уже найближчим часом Єфремов зможе зібрати цілу колекцію із звинувачень, порушених проти нього кримінальних справ і оголошених підозр, серед яких обов’язково буде звинувачення у сепаратизмі і зазіханні на територіальну цілісність України. Адже саме Єфремова називають людиною, яка доклалася до створення так званої «ЛНР» і досі має на неї вплив.

«ЛНР» як спосіб самозбереження

Всеукраїнська політична кар’єра Єфремова закінчилася в день, коли втік Янукович. Як керівник фракції Партії регіонів, Єфремов є співвідповідальним за все, що творив Янукович і сама партія в часи Майдану. Щоправда, він зробив спробу врятувати обличчя: 23 лютого, наступного дня після перемоги Революції, Єфремов виступив із заявою, в якій звинуватив у злочинах проти активістів персонально Януковича. Мовляв, Партія регіонів різко засуджує свого лідера і так далі. Але, мабуть, така заява навіть самому йому не видалася непереконливою, тож рятувати себе і свій бізнес він вирішив в інший спосіб – спробувавши захопити контроль над Луганщиною. Вочевидь в його уяві це давало б йому можливість диктувати свої умови владі в Києва, а відтак врятувати не лише себе від кримінального переслідування, а й зберегти в повному об’ємі свої статки та економічні і політичні впливи, які здебільшого зосереджені на Луганщині.

Відтак 2 березня 2014 року Єфремов у компанії ще кількох нардепів-регіоналів «засвітився» на сесії Луганської обласної ради, де заявив, що має сумніви у легітимності нової влади. Місцеві депутати тоді хотіли проголосувати звернення «по допомогу до братнього народу Російської Федерації у випадку подальшої ескалації конфлікту». Але обмежилися вимогою до влади України надати якийсь статус російській мові та провести референдум про федералізацію. Відверто кажучи, на той момент такі заяви чи звернення виглядали дуже безневинно і навіть глупо. І ніхто не міг собі навіть уявити, що саме вони стануть інструментом в руках Росії для того, аби перетворити Донбас на побоїще.

Після того були мітинги за референдум і приєднання до Росії, захоплення адміністративних будівель, сам референдум і перші блокпости. Перші постріли і перші смерті. І власне Єфремова називають основним сценаристом та фінансистом афери під назвою «ЛНР».

Про це заявляв зокрема юрист і колишній податківець з Луганська Сергій Іванов. «Козаки з Росії почали прибувати до нас 25 січня. А в березні російські гопники захоплювали будівлі і розганяли місцевий майдан. Єфремов оплатив 2 тисячі росіян, які прибули на автобусах. Їх запустили у двір облради. Сумки з готівкою їм носили прямо з єфремівського банку. І тоді я вимагав від прокуратури провести терміновий аудит «Укркомунбанку» (бенефіцірним власником банку називають власне Єфремова, – ред..). Вони платили антимайдану. Є фото, де гопники розривають сумку з грошима», – стверджував Сергій Іванов.

Павуки в банці

Однак ані встановити контроль над усією областю, ані зберегти свої статки та впливи Єфремову не вдалося. Нині окупована частина Луганщини поділена між двома угрупуваннями: південь контролюють банди козаків під керівництвом російського атамана Козіцина. Під контролем ставлеників Єфремова – лише частина південного сходу включно із Луганськом. Вони гордо називають себе «ЛНР» і безпосередньо входять до «уряду» терористичної республіки. Два угрупування воюють не лише з Україною, а й між собою. І станом на зараз вплив «козаків» Козіцина зростає, тоді як «люди Єфремова» поступово втрачають вплив.

Зокрема Єфремова пов’язують із першим головою «ЛНР» Валерієм Болотовим. Як заявив екс-начальник УСБУ в Луганській області Олександр Петрулевич, Болотов колись працював у Єфремова, коли той був головою Луганської обласної державної адміністрації. І займався він наглядом за нелегальним вугільним бізнесом тодішнього голови ОДА. Втім Болотов ще влітку склав з себе повноваження «народного губернатора» і його замінили на Ігоря Плотницького – нікому не відомого чиновника, якого теж пов’язують із Єфремовим. Зрештою, як і всіх, хто на Луганщині займав той чи інший важливий пост – Єфремов багато років був справжнім господарем області, без його втручання не відбувалося жодного більш-менш важливого призначення.

Ще один «колега» – Валерій Мануйлов, який у минулому працював помічником голови ОДА, нині займає пост «міністра фінансів ЛНР». До людей екс-регіонала відносять також «міністра праці і соціальної політики» Світлану Малахову, «міністра будівництва та ЖКГ» Олексія Русакова та «голову профспілок ЛНР» Олега Акімова. Усі вони працювали в команді мера Луганська Сергія Кравченка, який своєю чергою зайняв цей пост з прямого благословення О. Єфремова.
Серед лідерів сепаратистів – і похресник Єфремова Родіон Мірошник. Журналіст, колишній прес-секретар Віктора Януковича і один з головних піарників Партії регіонів весною минулого року особисто очолював мітинги, на яких звучали заклики до проведення референдуму і приєднання до Росії. Луганська телекомпанія, яку він тоді очолював, стала рупором сепаратистів. В ефірах луганчан лякали «Правим сектором», схвалювали анексію Криму і розповідали, що не дадуть «карателям» з Західної України захопити Луганськ.

Людьми Єфремова є також частина призначених так званих «народних мерів» на Луганщині. До нині відносять «мера» Стаханова Сергія Жевлакова та «мера» Алчевська Наталію П’яткову. Загалом йдеться про 12 міст, очільниками яких стали представники Партії регіонів.

Попри це, всередині самої «республіки» до людей Єфремова, як і до самого «батька», ставлення не вельми добре. Їх звинувачують у всіх бідах, зокрема у тому, що вони крадуть гуманітарну допомогу. Відтак попри якісь адміністративні важелі, Єфремов поступово втрачає вплив, а Козіцин його нарощує. А після того, як за Єфремова активно взялося українське правосуддя, на афері під назвою «ЛНР» можна буде ставити хрест. Натомість можна буде починати говорити про встановлення на окупованій території бандитської влади російських козаків.

Ірина Гамрищак

Share Button

Також перегляньте

Fot.. twitter.com/mon.gov.pl

Польсько-білоруський кордон: міграційна криза напередодні “Заходу-21”

Відповідно до попередніх прогнозів, наступні кризові дні на польсько-білоруському кордоні принесуть лише негативні наслідки для …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.