п’ятниця, 28 Січень, 2022
pluken
Головна / Думки та коментарі / Цьогорічні вибори: втрата талановитих журналістів чи поява чесних політиків?
Fot. unn.com.ua
Fot. unn.com.ua

Цьогорічні вибори: втрата талановитих журналістів чи поява чесних політиків?

Share Button

wyboryczerkasyЦьогорічні вибори народних депутатів відрізняються неабиякими особливостями. Новий парламент в сьогоднішніх умовах є надзвичайно важливим та потрібним, як для українського суспільства, так і для Європи. Хід виборчої кампанії, як би це було не дивно має низку позитивних рис, і це реальний шанс на докорінне очищення політики, на яке так довго чекали українські виборці. Країна має великі шанси нарешті позбутись тих, хто протягом усіх років незалежності лише годував український народ обіцянками, які аж ніяк не сходились з їхніми справами, а настрої та дії котрих часто були явно антиукраїнськими. Нарешті Україна може добитись того, щоб в парламенті не стало комуністів та уже всім добре відомої колись «правлячої партії Януковича», а це вже погодьтеся неабиякий успіх. Проте, не все так добре, як може здатись на перший погляд, адже головні політичні сили залишились старими, приєднались до них хіба що нові обличчі. Цими так званими новими обличчями стали: комбати, активісти та журналісти. Якщо ж двоє перших не так вже й здивували громадськість, адже дехто з них давно прагнув приєднатись до «політичної еліти», то масовий похід журналістів у політику викликав чималий резонанс. Адже здавалося, що журналісти – це посередники між владою та суспільством, а головне їхнє завдання контролювати, аналізувати та при потребі критикувати владу, а не ставати цією владою. Проте, вони мають право це робити, як і будь – які інші громадяни України. Про, так званий, масовий похід журналістів у політику не говорили хіба що ліниві. Думки громадськості в деякій мірі розкололись, дехто вбачав у цьому лише позитив, адже нарешті нові люди таки щось зуміють змінити, а інша частина була просто шокована, вважаючи, що ці люди у журналістиці змогли б зробити набагато більше чим у парламенті.

Найбільш обговорюваними у соціальних мережах, та й не лише там, стали заяви Мустафи Найєма (журналіста «Громадського ТБ»), Сергія Лещинка (журналіста «Української правди») та Світлани Заліщук ( координатора руху «Чесно») про рішення стати депутатами. Парадокс полягає в тому, що колишні завзяті борці з корупцією йдуть у Верховну Раду з корупціонерами, маючи на меті змінювати систему з середини. Хоча журналіст, таки спробував пояснити такий вчинок: «Зараз я чую критику, як ми могли піти на вибори з тими людьми, — сказав Мустафа Найєм. — Так, мені було б не соромно йти на вибори окремою партією з моїми колегами, а з тими, з якими ми йдемо, справді соромно. Думаю, ті прізвища, які ми вчора чули на з’їзді, є у всіх списках. З того, що я зрозумів після з’їзду партії, — дуже страшно скотитися в якийсь бік. Але іншого виходу не було». Мустафа наголошував, що ініціювали переговори з партіями саме журналісти, знаючи, що йдуть до людей, яких критикували. «Це не означає, що все, що робить ця команда, ми підтримуємо, мається на увазі на даному етапі», — висловлюється він. А от журналістською діяльністю Мустафа Найєм заявив, що не займатиметься до тих пір, поки займатиметься політичною діяльністю. «Думаю, що найбільшим злочином проти журналістики буде продовжувати працювати в журналістиці і бути в політиці. Тому для мене цей шлях (журналістика) закритий, поки я залучений до політичної діяльності», – зазначив він.

Ще один український журналіст та громадський діяч – Татяна Чорновол, яка уже мала справа з політикою, але пішла звідтам – знову повертається. У своєму блозі на «Українській правді» у статті «Прощай Кабмін» журналістка Тетяна Чорновол писала: «Прийшло чітке усвідомлення — моє там перебування було даремне. Бо немає в Україні політичної волі на безкомпромісну, широкомасштабну війну з корупцією…». Далі: «Взагалі, Яценюк — це головна причина, чому мені вже давно треба було звільнитися з уряду». А тепер вона, як би це дивно та абсурдно не звучало з’явилась другим номером у списку «Народного фронту» разом з Яценюком і Турчиновим.

Та й це ще далеко неповний список журналістів, котрі зібрались на вибори. Про своє бажання балотуватися у народні депутати заявили ще й наступні журналісти, громадські активісти, власники ЗМІ: Вікторія Сюмар, Ірина Фриз, Ольга Червакова, Вадим Денисенко, Віталій Чепінога, Ганна Гопко, Єгор Соболєв, Ігор Луценко.

Що ж до реформ заради котрих нібито журналісти йдуть в політику, то працювати насамперед вони обіцяють над питаннями закону про вибори, в тому числі й щодо відкритих списків, прозорості медіа-власності й обмеження можливості олігархів володіти багатьма телеканалами, прозорого реєстру власності, забезпечення невідворотності покарання за корупційні злочини, забезпечення справедливої судової влади. Але от чи вдасться їм це все реалізувати – покаже час. Головне, щоб ця зміна професії не була даремною для них, бо піти з журналістики не так вже й важко, а от знову повернутись та завоювати довіру суспільства нелегко, якщо взагалі це можливо.

ЯНКЕВИЧ Юлія

Share Button

Також перегляньте

Володимир Путін, Віктор Медведчук. Фото: jankoy.org.ua

Реванш Росії в Україні – реальна загроза

Доки світ повільно виходить з кризи, спричиненої пандемією COVID-19, Європі варто готуватись до наступних криз, …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.