п’ятниця, 28 Січень, 2022
pluken
Головна / Думки та коментарі / Другого Криму не буде
czarne człowieczki

Другого Криму не буде

Share Button

Вже зараз бачимо, що реалізація в східній частині України “кримського сценарію” закінчилася поразкою російської сторони. Це не значить, що Росія цілковито відмовилася зі своїх планів щодо східної України, однак їх реалізація щораз ускладнюється, в тому числі внаслідок протидії української сторони.

Проведення дій, які відбувалися в Криму в березні ц.р. було можливим з декількох різних причин, серед яких слід перелічити перш за все відносно велику кількість проживаючих там росіян, з яких певна частина схильна була підтримати інтеграцію з Російською Федерацією, діяльність проросійських організацій, фінансованих Москвою (і це впродовж багатьох років, фактично з 1991 року, тобто з моменту розпаду СРСР) , а також, неврегульований в багатьох пунктах, статус російської армії і флоту, які тимчасово базувались на Кримському Півострові, – що мало суттєвий вплив на суттєве обмеження можливостей дій Києва збройного характеру проти російських солдат, які діяли на півострові (їх присутність в Криму фактично підтвердив президент РФ Владімір Путін під час телеінтерв’ю 17 квітня 2014 р.).

Однак Росія не зацікавлена в захопленні самого лише Криму, а передусім в підпорядкуванні принаймні частини, якщо не всіх областей східної і південної України, де знаходиться значна частина української важкої промисловості, в тому числі збройної (а це перш за все Харків, Запоріжжя і Дніпропетровськ). Тому вона з початку квітня пробує повторити в східній частині країни аналогічний сценарій, як і той, який ми спостерігали на Кримському півострові, тобто захопити спеціальними підрозділами російської армії, під прикриттям “місцевої самооборони” адміністративні будівлі, правоохоронні органи, військові об’єкти, і т.д. Кінцевим етапом, після перехоплення фактичної влади в регіоні має стати вхід на опановувану територію регулярних підрозділів російських військ.

Однак в східній частині країни такі дії практично з самого початку зіткнулись зі значними труднощами. Тільки в одному з обласних міст – Донецьку – вдалося захопити офіс місцевої державної адміністрації. Схожі спроби в Харкові і Луганську закінчилися невдачею. “Сепаратистам” вдалося також зайняти офіси місцевого управління та пости Міліції в декількох менших містах регіону Донбасу, в тому в т.ч. в Словянську і Краматорську. Однак фактично ці дії отримали невелику підтримку з боку місцевого населення – проросійські мітинги в кожному з міст налічували не більше ніж кількасот осіб, значна частина з яких – на що звертають увагу місцеві мешканці – з’явилася в околицях недавно, а їх акцент чітко відрізняється від місцевого. Приведу тільки один з фактів, які підтверджують активну діяльність російських угруповань так званої “самооборони” на сході України, схоже, як це відбувалося і в Криму. На початку квітня в декількох містах на сході України також з’явилися так звані “зелені чоловічки” тобто солдати спеціальних формувань російської армії, які діють без знаків ідентифікації державної приналежності, проте які використовують зброю і спорядження, яке знаходиться виключно на озброєнні збройних сил Російської Федерації.

Здається, що у зв’язку з посиленням охорони кордонів Прикордонною службою України та підлеглими одиницями МВС а також діяльність “зелених” виявилася значно утрудненою, а російській стороні не вдалося перекинути на Україну відповідно численні підрозділи спеціальних сил, у зв’язку з чим необхідно було ширше використати так званих місцевих прихильників проросійських сил, а отже цивільних осіб, які зазвичай не мають військової підготовки. Дії за їх участю звісно не можуть бути настільки ж ефективними, як це було у випадку масового входження російських сил на територію Криму. Найкращим доказом цього є ефективно відбитий напад на військову базу в Маріуполі, де спроби ввірватися до одиниці військової Національної гвардії України ефективно відбили (загинуло троє сепаратистів, 13 поранено а 63 затримано – за даними МВС України).

Російська сторона не може безпосередньо підтримати, діючі на сході України, спеціальні групи і угрупування так званої “самооборони” силами підрозділів регулярної армії, оскільки у зв’язку з фактом посилення кордону Військовими одиницями Збройних сил України, це стало б початком відкритого збройного конфлікту з Києвом. Такий конфлікт для Росії вельми проблемний, оскільки якщо б навіть і вдалося зайняти значну частину української території, то її ефективний контроль і окупація були б неможливими і пов’язувалися б з необхідністю боротися з масовим партизанським рухом – отже з серйозними втратами з російського боку, на що влада в Москві швидше за все не може собі дозволити.

Крім того, на “континентальній” частині України Київська влада має набагато більші можливості дій, без обмежень, пов’язаних з неврегульованим статусом збройних сил чужої держави. Діяльність нелегальних збройних угрупувань на власній території слід трактувати фактично як тероризм і застосовувати адекватні запобіжні заходи. Україна має декілька підрозділів, здатних до проведення антитерористичних операцій та ліквідації діючих на її території збройних угрупувань. Найбільше досвіду у “Альфи” в структурах Служби безпеки України (члени формування брали участь в т.ч. в операціях в Іраку спільно з американськими одиницями та в Аденьскій затоці поблизу берегів Сомалі). У структурах давніх Внутрішніх військ МВС – зараз Національної гвардії України діє підрозділ “Омега” (це саме його солдат перекинули на територію бази в Маріуполі, де вони взяли участь в операції, спрямованій проти сепаратистів, про що йшлося вище). Свої спеціальні підрозділи має також Міліція (підрозділ “Сокіл”). Високий рівень підготовки демонструють також: “Грифон” (підрозділ, призначений для охорони суддів), а також деякі підрозділи спецназу, які діють в структурах Збройних сил України і Прикордонної служби України. Разом це близько 1000 офіцерів і солдат, підготованих до реалізації контртерористичної діяльності або безпосередньої підтримки таких операцій.

Таким чином Україна має доволі значний потенціал для ведення активної діяльності проти нелегальних збройних угрупувань, характер діяльності яких наближений до терористичних. Оскільки у зв’язку з доволі значним територіальним покриттям реалізованої операції важко ефективно забезпечити всі “вразливі” точки, можна ефективно реагувати на загрози, які з’являються в різних місцях, перекидаючи окремі одиниці на ділянки, які знаходяться під найбільшою загрозою. Таким власне чином вдалося відбити напади на військові одиниці в Маріуполі (18.04) і Артемівську (24.04), де після початку дій сепаратистів здійснюються перекидання офіцерів/солдатів спеціальних підрозділів за допомогою вертольотів, що дозволяло ефективно відбивати напади.

Беручи до уваги факт, що супротивник в масових масштабах використовує цивільне населення у якості “живих щитів” (що відбувалося в т.ч. в околицях Краматьрська і в самому місті) ці дії повинні проводитися незвичайно обережно і з мінімальним ризиком жертв серед цивільного населення. Ця обережність і пов’язані з нею обмеження накладені на представників силових структур можуть викликати (і викликають) певне розчарування, як серед громадян, які очікують рішучих кроків (навіть ціною людських жертв). Все ж можна з великою ймовірністю припускати, що дії показані в ЗМІ це лише “верхівка айсберга” – і про значну їх частину ще довго не буде нічого відомо (що підтверджують також українські військові експерти). Спостерігаючи розвиток випадків впродовж останніх трьох тижнів можна все ж припустити, що вони приносять результати, оскільки сфера діяльності сепаратистів і “зелених” не тільки не розширюється, але витісняється або вони самі опускають чергові, захоплені раніше місцевості (в т.ч. Єнакієве і Святогорськ). Це підтвердження слушності прийнятих принципів антитерористичної операції і дієвості дій силових структур в Україні – що суперечить розпропагованій росіянами думці, що Україна наче б то “розорена держава”.

Даріуш Матерняк

Share Button

Також перегляньте

Володимир Путін, Віктор Медведчук. Фото: jankoy.org.ua

Реванш Росії в Україні – реальна загроза

Доки світ повільно виходить з кризи, спричиненої пандемією COVID-19, Європі варто готуватись до наступних криз, …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.